Люди з обмеженими можливостями, мешканці будинків для людей похилого віку, біженці, мігранти, безпритульні загалом становлять понад 20% польського суспільства. Вплив пандемії на ці групи триватиме набагато довше, ніж існуватиме ризик спалаху епідемії, тому політики повинні терміново розв’язати їхні проблеми. Про це пишуть члени міждисциплінарної консультативної Групи з питань COVID-19 при Президенті Польської академії наук (позиція №15).
COVID-19 має вплив на суспільство в цілому, однак наслідки пандемії різні для різних соціальних груп. Наприклад, люди з обмеженими можливостями, особливо ті, що перебувають у будинках для людей похилого віку, біженці, мігранти й безпритульні стикаються з додатковими труднощами під час пандемії. Проблеми цих людей часто залишаються поза увагою урядовців. Представники засобів масової інформації та громадськість також мало цікавляться ними, а самі представники цих категорій перебувають на маргінесах суспільного життя. Хоча традиційно вважається, що вони репрезентують меншість, насправді ця невід’ємна частина соціуму становить понад 20% польського суспільства. Становище цих людей, і без того складне у звичайні часи, погіршилося під час пандемії. Пандемія не лише увиразнила недосконалість системи підтримки представників соціально вразливих груп, а й спровокувала виникнення абсолютно нових проблем. Аналізуючи проблеми цих людей, ми осмислюємо більш глибоко проблеми суспільства в цілому: іноді з відстані можна розгледіти те, що зовсім не є “маргінальним” (Kapralski, S. 2008).
Системні дослідження, в яких всебічно проаналізовано становище людей з обмеженими можливостями під час пандемії, все ще відсутні. Аргументуючи нашу позицію, ми в основному посилаємося на достовірні дані, зібрані нами під час співбесід з експертами, які вивчають ситуацію в певних соціальних групах. Для того, щоб хоча б відносно дотримуватися рівня методологічної стандартизації нашого аналізу, ми поставили всім нашим експертам чотири основні питання (про розмір даної групи людей, про вплив пандемії на цих людей, про їхнє життя протягом пандемії, а також питання щодо вимог цих людей, пов’язаних із пандемією), хоча насправді інтерв’ю не обмежувалося лише цими питаннями. Ми не претендуємо на відтворення повної картини впливу пандемії на ці соціальні групи, наше завдання – наголосити на актуальних проблемах та звернути увагу на необхідність розробки системи заходів, що запобігатимуть довгостроковим негативним наслідкам пандемії COVID-19 на ці групи.
Очевидно, що наш аналіз не охоплює всіх груп меншин, які постраждали від пандемії. Обираючи об’єкт дослідження, ми керувалися трьома найважливішими критеріями. Перш за все, мали на увазі великі та відомі групи. По-друге, групи, проблеми яких настільки схожі, що їх можна розв’язувати спільно. По-третє, ми обрали групи, які мають специфічні проблеми, що вимагають окремих, нетипових розв’язань, й ігнорування цих проблем призводить до маргіналізації відповідних груп та виключення їх із соціального життя.
У результаті застосування цих трьох критеріїв ми зосередилися на аналізі ситуації в наступних групах.
Люди з обмеженими можливостями
Для цієї групи людей пандемія була особливо складним періодом з кількох причин. По-перше, посвідчення про інвалідність та непрацездатність тимчасово втратили чинність, тому соціальні виплати відбувалися із запізненням. По-друге, діяльність центрів реабілітації та догляду була припинена. Деякі люди, зокрема численні мешканці будинків соціального забезпечення, більше року не полишають своїх домівок, і навіть якщо деякі з них можуть продовжувати працювати віддалено, вони позбавлені контакту з родиною, іншими людьми й не можуть пройти необхідну реабілітацію. Ізоляція в чотирьох стінах особливо негативно впливає на людей з вадами розумового розвитку, їхні сім’ї, опікунів. Люди з вадами розумового розвитку, позбавлені контактів із зовнішнім світом і можливості щоденної терапії, втрачають життєво необхідні навички, які були сформовані завдяки багаторічній терапії. Ситуація ускладнюється ще й тим, що люди часто не розуміють епідемічної загрози, не усвідомлюють важливість уведених правил безпеки. Глухі люди мають свої специфічні проблеми: вони не можуть, наприклад, спілкуватися по телефону з лікарем, а їхні соціальні контакти додатково обмежені тим, що ці люди не можуть читати по губах через маски, а це блокує спілкування, викликає стан розгубленості. По-третє, інформаційне виключення людей з обмеженими можливостями актуалізувало нові проблеми в умовах пандемії, які часто є наслідком відсутності засобів комунікації (наприклад, відсутність повідомлень для глухих), що дозволяли б людям з обмеженими можливостями підтримувати соціальні контакти, віддалено працювати чи дистанційно здобувати освіту.
Європейська стратегія на 2010–2020 роки щодо розв’язання проблем соціалізації людей з інвалідністю підтримує ідею трансформації інституційного догляду на місцевому рівні. Такий підхід, належним чином реалізований, особливо під час пандемії, сприяв би повноцінній інтеграції людей з обмеженими можливостями в життя суспільства й гарантував би реалізацію їх основних прав. Деінституціоналізація також сприятиме усуненню багатьох проблем, які виникають у цих людей в умовах пандемії. Однак існує ризик, що, як і в умовах нинішньої пандемії, регіональні центри та громадські організації залишаться без кураторства та підтримки державних установ.
Біженці та мігранти
Пандемія COVID-19 збільшила кількість й розширила спектр проблем, з якими стикаються біженці та мігранти в Польщі. Однак системні проблеми, пов’язані з відсутністю державної міграційної політики, особливо загострилися під час пандемії (18 жовтня 2016 р. Документ, що регламентує стратегію держави в цій галузі, був скасований).
До основних проблем біженців та мігрантів у Польщі під час пандемії належать:
- відсутність доступу до інформації про процедуру перетину кордону біженцями й мігрантами та тимчасове закриття державного кордону;
- надмірна тривалість процесу легалізації, що, як наслідок, блокує легальне працевлаштування;
- проблеми на ринку праці, що для багатьох іноземців означає відсутність засобів для існування, втрату місця проживання та відсутність соціальних виплат;
- інформаційна ізоляція, пов’язана з відсутністю доступу до відповідного обладнання, недостатньою компетентністю в галузі ІТ, недостатнім знанням мови;
- відсутність доступу або проблеми з доступом до дистанційної освіти для дітей іноземців (відсутність комп’ютерів, програмного та апаратного забезпечення, доступу до мережі, інформаційної підтримки, а також мовний бар’єр, що ускладнює спілкування; некомпетентність батьків у сфері ІТ) та пов’язані з цим відчуття маргіналізації, збільшення ризику порушень психофізичного розвитку та ускладнення процесу інтеграції дітей мігрантів;
- непристосованість центрів біженців до умов карантину та ізоляції.
Величезну роль у протидії наслідкам пандемії на становище біженців та мігрантів у Польщі відіграють неурядові організації. Сьогодні надзвичайно важливо не лише підтримувати їхню діяльність, а й приймати системні рішення, орієнтовані на пом’якшення наслідків впливу пандемії COVID-19 на ситуацію з біженцями та мігрантами.
Безпритульні люди
Люди, які з тих чи інших причин не мають постійного місця проживання, знаходять притулок у дуже різних місцях – центрах для бездомних, не призначених для проживання локаціях (порожні будинки, дачі, підвали, смітники тощо) та в громадських будівлях. Пандемія ускладнює перебування людей у кожному з цих місць і посилює різні ризики. Важливою проблемою в умовах епідемії є забезпечення безперервності роботи центрів допомоги, якими опікуються переважно неурядові організації. У перші місяці пандемії центрам доводилося працювати без належних інструкцій, наданих органами влади, та без бюджету на протиепідемічні заходи. Як і інші згадані вище центри, заклади для бездомних також не пристосовані для ізоляції хворих, тому надавання медичної допомоги створює ризики як для мешканців, так і для працівників цих установ.
Пандемія також торкнулася тих, хто перебуває за межами відповідних закладів. Через карантинні заходи зменшився людський потік у місті, і ті, хто живе за рахунок пожертв, були позбавлені засобів для існування. У перші місяці пандемії центри допомоги (центри харчування та нічні притулки) були закриті й до сьогодні повноцінно не функціонують. У результаті безпритульні були позбавлені можливості задоволення елементарних потреб. Але незважаючи на те, що працівники інтервенційних центрів та соціальні працівники не були включені до Національної програми вакцинації, не мали підтримки у сфері протиепідемічного захисту, вони протягом багатьох місяців допомагали людям, які цього потребували.
Постулати людей та організацій, які допомагають безпритульним, в основному стосуються:
- підготовки рекомендацій щодо боротьби з пандемією для центрів та соціальних працівників;
- забезпечення медичного захисту соціальних працівників та їх сімей (тести, щеплення, медична допомога);
- збільшення кількості місць у центрах та пристосування їх до потреб людей, яким необхідний догляд (інвалідів чи хворих);
- заходи для протидії інформаційній ізоляції.
Зважаючи на складну ситуацію на ринку праці, можна припустити, що масштаби бездомності будуть зростати в найближчі роки. Саме тому зараз варто вжити заходи для підтримки ефективної роботи центрів для бездомних, будинків соціального забезпечення та неурядових організацій, що допомагають безпритульним.
Підсумки
Населення, яке переживає пандемію COVID-19 в Польщі, складається з різних соціальних груп, зокрема тих, що залишаються на маргінесах загальної політики контролю над пандемією. Ці групи стикаються із низкою проблем, які ускладнюють їхню боротьбу з викликами пандемії. Основні проблеми:
- обмежений доступ до інформації про пандемію через мовний бар’єр або матеріальну незабезпеченість;
- обмежений доступ до медичної допомоги, включаючи послуги з профілактики та реабілітації;
- неадаптованість центрів допомоги до умов пандемії (центри для біженців, центри для безпритульних, центри для наркоманів, будинки соціальної допомоги, центри освіти та догляду), а також відсутність протиепідемічних процедур, належної терапії та фінансових ресурсів для вживання протиепідемічних заходів;
- недостатня державна фінансова підтримка неурядових організацій, які надають допомогу соціально вразливим групам;
- відсутність належної підтримки для навчання дітей із цих груп;
- зростання рівня безробіття та бідності.
Окрім представників груп меншин, згаданих вище, існують також ще й інші, які значно постраждали від пандемії – люди, що вживають наркотики, пацієнти різних типів терапевтичних центрів, мешканці будинків соціального забезпечення та освітніх і виховних центрів чи ті, хто постраждав від домашнього насильства, негетеронормативні люди. Пандемія перешкоджає функціонуванню установ, що допомагають їм. Чим кращою буде готовність цих закладів для надання послуг під час пандемії, тим меншими будуть реальні, психологічні та медичні витрати для людей, які ними користуються, а також працівників цих закладів. Проблема негетеронормативних людей ускладнюється також їх перебуванням в часто ворожому сімейному середовищі та стражданнями від психологічного й фізичного насильства. Крім того, під час пандемії ці люди стали об’єктами різних політичних атак та спалахів ненависті з боку інших громадян, що провокувало виникнення глибокого стресу й, відповідно, породжувало нові психологічні проблеми.
Більш детальний аналіз кожної з цих груп та виявлених проблем виходить за рамки нашої розвідки. Однак ми вважаємо, що вплив пандемії на ці соціальні групи триватиме набагато довше, ніж сама епідемія, тому акцентовані нами проблеми й виклики варто терміново розглянути високопосадовцям.
Отже, ми прийшли до таких висновків:
- для розв’язання проблем, спричинених пандемією, необхідна підтримка місцевих органів влади щодо впровадження заходів для підтримки груп громадян, які найбільше постраждали від пандемії;
- для протидії наслідкам пандемії та за можливості виключення людей із соціально вразливих груп вирішальним є залучення неурядових організацій та волонтерів, тому необхідно підтримати їхню діяльність бюджетом, який передбачає кошти на протиепідемічні інвестиції (наприклад, на адаптаційні центри в умовах карантину, тести, підтримку та захист соціальних, а також вуличних працівників);
- важливо вдосконалювати освітні програми, методики та інструменти, зокрема у форматі дистанційного навчання, орієнтуючись на людей з особливими потребами (навчальні матеріали, доступні різними мовами, та система підтримки й заохочення вчителів, які забезпечують дистанційну освіту для людей з особливими потребами);
- необхідно протидіяти інформаційному та цифровому виключенню представників соціально вразливих груп;
- повинна бути приділена увага й надана підтримка тим, хто найбільше постраждав психологічно й психічно від пандемії.
Життя та функціонування представників соціально вразливих груп суттєво залежать від частих і тісних міжособистісних контактів, і якщо з різних причин ці люди не можуть (не вміють) підпорядковуватися правилам, обмеженням, то стають відкритою ціллю для SARS-CoV-2.
Слід пам’ятати, що кожен із нас буде повністю захищений від загрози COVID-19 лише тоді, коли всі ми будемо в безпеці.
Ми хотіли б подякувати за надані матеріали досліджень та інформацію експертам Офісу омбудсмена, представникам Фонду «Інтеграція» (Fundacja Integracja), Фонду «Порятунок» (Fundacja Ocalenie), Фонду Польська гостинність (Fundacja Polska Gościnność), Польській гуманітарній акції (Polska Akacja Humanitarna), ГО «Місія камілінська» (Stowarzyszenie Misja Kamiliańska), ГО «Серце міста» (Stowarzyszenie Serce Miasta), Фонду соціальної освіти (Fundacja Edukacji Społecznej) та представникам Національного бюро з питань протидії наркотичній залежності.
Про групу
Міждисциплінарна консультативна група з питань COVID-19 була створена в Польській академії наук 30 червня 2020 року. Головою групи є президент Польської академії наук, проф. Єжи Душинський, заступником голови – проф. Кшиштоф Пірч (Ягеллонський університет). Секретарем – д-р Анна Платер-Зиберк (Польська академія наук). До складу команди також входять:
• доктор Анета Афельт (Варшавський університет),
• проф. Малгожата Коссовська (Ягеллонський університет),
• проф. Радослав Овчук (Гданський медичний університет),
• доктор хаб. Анна Очаб-Марцінек (Інститут фізичної хімії Польської академії наук),
• д-р Войцех Пачос (Інститут економіки Польської академії наук, Кардіфський університет),
• доктор хаб. Магдалена Росіньска (Національний інститут громадського здоров’я – Національний інститут гігієни),
• проф. Анджей Рихард (Інститут філософії та соціології Польської академії наук),
• доктор хаб. Томаш Смятач (Гданський медичний університет).
Всі аналізи підготовлені Групою з питань COVID-19 доступні на сторінці ПАН польською та англійською мовами.
Джерела
Gardocka, T., Jagiełło, D., Pandemia COVID-19 a prawa i wolności obywatela (2021) Seria: Monografie Prawnicze
Kurowski, K., Białek, I., et al., Potrzebujemy skoordynowanych działań. Osoby z niepełnosprawnościami piszą do premiera (2020) https://wiez.pl/2020/04/01/potrzebujemy-skoordynowanych-dzialan-list-srodowiska-osob-z-niepelnosprawnosciami-do-premiera/
Borowska, B., Kotyniewicz, K., Petycja środowiska osób niesłyszących (2020) https://www.pzg.org.pl/2020/03/petycja/
Kotyniewicz, K., Apel do mediów (2020) https://www.pzg.org.pl/2020/03/apel-do-mediow/
Miżejewski, C., Bugalska, A., et al., List otwarty do Prezydenta RP i Prezesa Rady Ministrów w sprawie wsparcia prac nad strategią rozwoju usług społecznych i zdrowotnych oraz procesu deinstytucjonalizacji w Polsce (2020) https://firr.org.pl/2020/11/10/list-otwarty-do-prezydenta-rp-i-prezesa-rady-ministrow-w-sprawie-wsparcia-prac-nad-strategia-rozwoju-uslug-spolecznych-i-zdrowotnych-oraz-procesu-deinstytucjonalizacji-w-polsce/
Zawadka, J., Plewko, J., et al., Problemy studentów Uniwersytetu Warszawskiego ze specyficznymi trudnościami w uczeniu się podczas nauczania zdalnego związanego z epidemią COVID-19 https://bon.uw.edu.pl/wp-content/uploads/2020/10/raport_problemy_studentow_uw_covid_19.pdf
Pisula, E., Percepcja sytuacji pandemii, deklarowane zachowanie i symptomy lęku oraz depresji u osób dorosłych ze spektrum autyzmu w początkowej fazie pandemii COVID-19 (2021) http://psych.uw.edu.pl/wp-content/uploads/sites/98/2021/03/Osoby_ze_spektrum_autyzmu_w_poczatkowej-fazie_pandemii_COVID-19_Ewa_Pisula_2021-1.pdf
Wolska, D.,Subiektywna jakość życia w ocenie osób dorosłych z niepełnosprawnością intelektualną aktywnych zawodowo – przed i w czasie pandemii https://www.bardziejkochani.pl/fileadmin/user_upload/Jakosc_zycia_Danuta._Wolska.docx.pdf
Daniłowska, S.,Gawska, A.,Praca a koronawirus. Czy osoby z niepełnosprawnością stracą pracę? (2020) https://aktywizacja.org.pl/wp-content/uploads/2020/10/Badanie-os%C3%B3b-z-niepe%C5%82nosprawno%C5%9Bciami-Praca-a-koronawirus.-Czy-osoby-z-niepe%C5%82nosprawno%C5%9Bciami-strac%C4%85-prac%C4%99.pdf
Ujházyová, M., Waerniers, R., The role of equality bodies during the covid-19 pandemic (2021) zbiorczy raport o dyskryminacji przygotowany przez Organizację EQUINET https://equineteurope.org/wp-content/uploads/2021/04/equinet_covid19-factsheet-A4_DEF.pdf
Crowley, N.,Equality in the Time of Covid-19: Learning from Equality Body Initiatives (2021) https://equineteurope.org/wp-content/uploads/2021/02/Equality_Covid19_NEBs-2.pdf
Cope, B., Keryk, M., Kyliushyk, I., Sytuacja ukraińskich migrantek w Polsce w czasie COVID-19 (2021) https://pl.boell.org/sites/default/files/2021-03/Sytuacja%20ukrai%C5%84skich%20migrantek%20w%20PL.pdf
Malczewski, A., Przeciwdziałanie uzależnieniom a pandemia COVID-19 w 2020 roku (2021) https://siu.praesterno.pl/artykul/705
Malczewski, A., The impact of the COVID-19 epidemic on drug services, drug users and drug market in Poland – findings of the rapid situation assessment (2020) https://www.researchgate.net/publication/341510065_The_impact_of_the_COVID-19_epidemic_on_drug_services_drug_users_and_drug_market_in_Poland_-findings_of_the_rapid_situation_assessment
Państwowy Fundusz Rehabilitacji Osób Niepełnosprawnych, Działania związane z epidemią Covid-19 podejmowane przez pracodawców zatrudniających osoby niepełnosprawne (2020) https://www.pfron.org.pl/fileadmin/News/centralne/2020/2020-07-27_Raport_covid/RaportBadaniePracodawcow_Covid19.pdf
Biuro Rzecznik Praw Obywatelskich, Czy mieszkający w Polsce cudzoziemcy mogą zaszczepić się przeciwko covid-19? (2021) https://www.rpo.gov.pl/pl/content/cudzoziemcy-szczepienie-covid-19-faq-11-lutego-2021
OECD, The impact of COVID-19 on student equity and inclusion: Supporting vulnerable students during school closures and school re-openings (2020) https://www.oecd.org/coronavirus/policy-responses/the-impact-of-covid-19-on-student-equity-and-inclusion-supporting-vulnerable-students-during-school-closures-and-school-re-openings-d593b5c8/
UNICEF, A checklist for UNICEF staff on factors to consider when planning COVID-19 education response https://www.unicef.org/disabilities/files/All_means_All_-_Equity_and_Inclusion_in_COVID-19_EiE_Response.pdf
United Nations, Policy Brief: Education during COVID-19 and beyond(2020) https://unsdg.un.org/sites/default/files/2020-08/sg_policy_brief_covid-19_and_education_august_2020.pdf
United Nations, Policy Brief: COVID-19 and the Need for Action on Mental Health (2020) https://www.un.org/sites/un2.un.org/files/un_policy_brief-covid_and_mental_health_final.pdf
United Nations, Rights of persons with disabilities (2021) Human Rights Council https://undocs.org/en/A/HRC/46/27
European Commission, Delivering on the coronavirus global response – an EU humanitarian air bridge (2020) PE DEVE – COVID update 5 Annex – Report on EU HAB (15. 12. 2020).pdf